член палати лордів

- Lord Advocate

1. лорд, пер Англії

2. член палати лордів

- L. Chancellor лорд-канцлер Великої Британії (член Кабінету міністрів, спікер Палати лордів)

- L. Chief Justice лорд-головний суддя

- L. Mayor лорд-мер (титул керівника муніципалітету деяких великих міст Великої Британії, а також лондонського Ситі)

- L. Privy Seal лорд депозитарій печатки (Велика Британія)

- lords spiritual духовні лорди, єпископи-члени Палати лордів (Велика Британія)

- lords temporal світські лорди, світські члени Палати лордів (Велика Британія)

- House of Lords Палата лордів (верхня палата парламенту Великої Британії)

- lords of appeal судові лорди, лорди-судді

1. n

1) пан; володар; повелитель; владар; добродій

2) (the Lord) рел. Господь Бог

3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів

4) pl (the Lords) розм. палата лордів

5) господар; хазяїн; власник

6) магнат, (промисловий) король

7) жарт. чоловік

2. v

1) давати титул лорда

2) титулувати (називати) лордом

3):

to lord it — корчити з себе лорда; командувати

* * *

1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Бог

2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордів

3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)

4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)

5) pl ( the Lords) палата лордів

6) icт. хазяїн, власник

7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)

8) пoeт., чоловік

1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися

2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордом

int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк)

1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Бог

2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордів

3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)

4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)

5) pl ( the Lords) палата лордів

6) icт. хазяїн, власник

7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)

8) пoeт., чоловік

1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися

2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордом

int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк)

1) pl вміст

2) часто pl зміст

3) суть, основний зміст

4) обсяг, об'єм, місткість

5) заст. площа

1. n

1) задоволення, вдоволення; почуття задоволення

2) голос «за»

2. adj

1) задоволений

2) згодний

3) що голосує за пропозицію (в палаті лордів)

3. v

задовольняти (ся) (чимсь — with)

* * *

1) pl вміст (сумки, кишені); зміст (книги, листа)

2) суть, основний зміст ( пропозиції)

3) частка, відсоток, вміст ( чого-небудь у чому-небудь)

4) обсяг, місткість, ємність; icт. площа

1) задоволення; задоволеність

2) голос "за"

1) задоволений, вдоволений

2) згодний; який голосує за пропозицію ( у палаті лордів)

1) pl вміст (сумки, кишені); зміст (книги, листа)

2) суть, основний зміст ( пропозиції)

3) частка, відсоток, вміст ( чого-небудь у чому-небудь)

4) обсяг, місткість, ємність; icт. площа

1) задоволення; задоволеність

2) голос "за"

1) задоволений, вдоволений

2) згодний; який голосує за пропозицію ( у палаті лордів)

«судовий лорд»; член палати лордів — учасник розгляду апеляцій у палаті як у суді останньої інстанції

Шефтсбері (Ентоні Ешлі Купер) (1671, Лондон - 1713) - англ. філософ. Був обраний до англ. Парламенту, згодом - член Палати лордів. Філософські погляди сформувалися під значним впливом Локка; з останнім його пов'язували тісні службові стосунки (від 1667 р. упродовж багатьох років Локк був секретарем графа Ш.). В історію філософії Ш. увійшов як засновник теорії морального почуття. Згідно з нею, людина спроможна розрізнити добро і зло, правильне і хибне лише завдяки притаманному їй особливому моральному почуттю, що виявляється на кшталт своєрідної почуттєвої реакдії-відповіді на те, що відбувається у світі. Відчування чесноти уподібнюється почуттю прекрасного в мистецтві. Краса - це різновид гармонії. Почуття гармонії найвиразніше виявляється у музиці та відчутті пропорційності в архітектурі. Ш. - філософський опонент Гоббса, особливо його тези про "війну усіх проти всіх", заснованій на докорінному егоїзмі людської природи. На противагу Гоббсу, Ш. наголошував на природній схильності людини до милосердя та прагненні обстоювати загальне добро та суспільні інтереси. Звідси випливало, що мораль не потребує якихось надприродних санкцій; згідно з Ш., ні мораль не залежить від релігії, ані релігія від моралі. Втім, Ш. не був схильний до атеїстичних висновків і вважав Бога втіленням універсального милосердя, доконечним джерелом морального почуття, притаманного людині.

[br]

Осн. тв.: "Про особливості людей, звичаїв, думок, плинність часу". У 3 т. (1711).